Лікар, клініка та пацієнти мають право захищати свої інтереси, висловлюватися стосовно своїх переживань, що є важливою особливістю демократичного суспільства. Проте, коли розв'язання складних питань замінюється на публічні нападки на суддів, а пацієнти повідомляють про страх перед фізичною розправою, це виходить за рамки легітимного обстоювання своїх прав.

Ситуація навколо Odrex ілюструє це яскраво. Лікар Віталій Русаков, звинувачений у медичній недбалості, замість зосередження на судовому процесі активно висміює його у своїх соцмережах. Його висловлювання часто спрямовані на суддю Віктора Чаплицького, прокурорів, і сам процес, що може бути сприйнято як інформаційний тиск.

Зазначене відсторонення Русакова від обов'язків у клініці спонукало його закликати пацієнтів скаржитися на судову систему. Таке масове звернення може чинити тиск на суддю, навіть якщо скарги є безпідставними, адже кожне звернення вимагає реагування.

Інша сторона тиску проявляється у відношенні до родин померлих пацієнтів. Світлана Гук, чий чоловік помер після лікування в Odrex, описала психологічний тиск, внаслідок якого вона відчувала сильну загрозу. Це викликало ще більший страх після чергового блокування платформи, на якій родини діляться своїми історіями.

Клініка Odrex, як зазначають засновники StopOdrex, обрала шлях юридичної боротьби замість відкритого діалогу з постраждалими сім'ями.